Фармакологія та лікарська токсикологія

In silico аналіз молекулярних механізмів фармакологічної дії кверцетину

2024-02-15T18:44:33+02:00

Сьогодні дослідження механізмів біологічної дії флавоноїдів, таких як кверцетин, рутин, гесперитин, лютеолін та інших, їхніх фармакологічних властивостей є актуальними. У реалізації цього напряму важливе місце має in silico молекулярний докінг, який дає можливість теоретичного передбачення механізму та спектра фармакологічної дії як окремої сполуки, так і ряду сполук, визначити мішень-орієнтовані сполуки-хіти, означити пріоритети цільового пошуку мультитаргетних препаратів тощо.

Мета дослідження – огляд in silico досліджень з молекулярних механізмів фармакологічної дії кверцетину як потенційного мультитаргетного препарату.

В огляді наведено сучасні дані щодо найпоширеніших in silico досліджень кверцетину – його міжмолекулярних комплексів з різними білками-мішенями. Означено терапевтичний потенціал кверце- тину як протитуберкульозного, протималярійного, протизапального, протипухлинного засобу, а також засобу проти ожиріння та для лікування хвороби Альцгеймера порівняно зі стандартними лікарськими засобами. Представлено результати молекулярного докінгу кверцетину та його аналогів як інгібіторів протеїнів BAX, iNOS, SGK-1, ZnF26, ADM (протипухлинна дія), а також протеїнів COX-2, MSX2, HOXA10, HOXA5, MAPK14 (протизапальна дія). Спрямований пошук потенційних інгібіторів COX-2 в ряду похідних кверцетину є новим напрямом у розробці протизапальних речовин, які важливі при запальних процесах нормальних, а також ракових клітин, здатних модулювати відповідь на хіміотерапію. Фермент iNOS став новою мішенню в пошуку інгібіторів серед деяких протипухлинних речовин (зокрема, кверцетину та його похідних) через свою важливість у спричиненні пухлинної хвороби. Так, підвищений рівень експресії iNOS був виявлений у різних злоякісних пухлинах. У результаті докінгу похідних кверцетину (з відомою протипухлинною дією) було виділено три сполуки – хіти, які показали найкращу взаємодію з ензимом iNOS порівняно з кверцетином. Для кверцетину як мультицільового ліганду були визначені потенційні мішені протипухлинної (SGK-1) та протизапальної дії (MAPK14). У цілому отримані результати вказують, що кверцетин може здійснювати протизапальну та протипухлинну дію шляхом впливу на сигнальний шлях NF-kB.

Статеві аспекти епідеміології та патогенезу серцево-судинних захворювань

2024-02-15T18:44:51+02:00

Ризик розвитку серцевосудинних захворювань у популяції зумовлений низкою факторів, части на з яких може бути повністю чи частково модифікованою (паління, ожиріння, гіподинамія, порушення ліпідного балансу, гіпертензія, цукровий діабет та інсулінорезистентність), а частина не підлягає корекції (генетична/сімейна схильність, вік і стать).

Мета дослідження – узагальнити дані літератури про статеві відмінності епідеміології серцево судинних захворювань, оцінити частоту розвитку та клінічні особливості їхнього перебігу, дати характеристику ролі статевих гормонів у механізмах кардіоваскулярних порушень та окреслити можливі шляхи персоніфікованої профілактики та лікування.

Особи чоловічої статі молодого та середнього віку більш схильні до розвитку серцевосудинної патології, ніж особи жіночої статі аналогічної вікової групи, що пов’язують з різними біологічними ефектами статевих гормонів і зміною їхньої активності з віком: естрадіол посилює утворення вазоди лататорів, зменшує активність процесів вільнорадикального окиснення, має антиапоптичний і проти запальний ефекти, тоді як тестостерон індукує вазоконстрикцію, активує процеси пероксидації ліпідів і протеїнів, має проапоптотичну дію. У чоловіків збільшення серцевосудинного ризику з віком асо ціюється з розвитком атеросклеротичного процесу, тоді як у жінок серцевосудинна система захищена протягом дітородного віку, що супряжено з геномним (контроль експресії вазоконстрикторів – ангіотензину II, ендотеліну І і катехоламінів) і негеномним (вплив на судинні, ниркові та серцеві клітини) ефектами естрогенів. Незалежними чинниками виникнення та прогресування серцево судинних захворювань є зростання в крові сірковмісних амінокислот гомоцистеїну й цистеїну та зниження вмісту гідроген сульфіду. У здорових дорослих чоловіків уміст гомоцистеїну та цистеїну в крові достовірно вищий, а вміст Н2S – нижчий, ніж у жінок. Після настання менопаузи дефіцит естрогенів призводить до експоненціального зростання серцевосудинного ризику.

Таким чином, статеві гормони формують анатомофізіологічний і патобіохімічний патерн схильності та проявів серцевосудинної патології в осіб різної статі, а модуляція рівня статевих гормонів в організмі може змінювати опірність організму до патологічних процесів. Подальше вивчення молекулярних механізмів, які інтегровані до формування статевих особливостей кардіоваскулярної патології дасть можливість розробити нові підходи щодо корекції статьасоційованої патології серця та судин, а також її персоніфікованого лікування та профілактики.

Неопіоїдні аналгетики. Проблеми та перспективи

2024-02-15T18:44:31+02:00

Больові синдроми є одними з найпоширеніших у клінічній практиці патологічних станів. Вони часто призводять до тяжких страждань, інвалідизації і, як наслідок, до зниження якості життя пацієнтів і значних економічних втрат. Тому проблема лікування болю є однією з найактуальніших для сучасної медицини.

Мета дослідження – аналіз та узагальнення даних наукової літератури щодо сучасних поглядів на механізми дії неопіоїдних аналгетиків та їхній фармакотерапевтичний потенціал. Також у дослідженні розглянуто питання щодо сильних і слабких сторін сучасних стратегій створення та подальшої розробки ненаркотичних аналгетиків.

Індивідуальна реакція пацієнтів на біль і знеболювання є варіабельною, тому важливо визначити, що є прийнятним аналгетиком для конкретного пацієнта або типу болю. Розуміння складної біології механізмів, що лежать в основі обробки ноцицептивної інформації, відкриває важливий шлях для розробки нових, більш ефективних і безпечних засобів фармакотерапії больових синдромів різного генезу.

Не дивлячись на великий обсяг досліджень і певний прогрес у розумінні механізмів дії ненаркотичних аналгетиків, проблема фармакологічного контролю болю ще є далекою від вирішення. Особливо це стосується фармакотерапії тривалого/хронічного болю. Тому актуальною залишається розробка потужних неопіоїдних аналгетиків, що діють на нові мішені в різних відділах ЦНС, зокрема на серотонінергічні, адренергічні, NMDA-рецептори, глутамат, а також на специфічні рецептори, що знаходяться на ноцицептивних нейронах та ін., враховуючи особливості фармакокінетики та безпеки нових молекул.

Вплив Атерофітону на гістоструктуру печінки за експериментального метаболічного синдрому в сирійських золотавих хом’яків

2024-02-15T18:44:18+02:00

Дисліпідемія є однією з детермінант метаболічного синдрому, яка патогенетично пов’язана з розвитком спочатку стеатогепатиту, а згодом неалкогольної жирової хвороби печінки.

Мета дослідження – вивчення впливу дієтичної добавки (ДД) «Атерофітон» на морфологічний стан печінки за умов експериментального метаболічного синдрому (ЕМС) у сирійських золотавих хом’яків.

ЕМС у сирійських золотавих хом’яків викликали утриманням тварин на дієті, збагаченій фруктозою. У дослідженні використано 30 сирійських золотавих хом’яків віком 12 тижнів, вагою 150–185 г по 6 особин у кожній експериментальній групі. Об’єктом дослідження була печінка сирійських золотавих хом’яків наступних експериментальних груп: І група – інтактний контроль, хом’яки споживали збалансований за набором білків, жирів, вуглеводів, необхідних мікроелементів і вітамінів харчовий раціон; ІІ група – ЕМС, хом’яки протягом 24 днів отримували харчовий раціон, щ обув на 60 % збагачений фруктозою; III, IV та V групи – хом’яки, яким відповідно застосовували Атерофітон (таблетки виробництва НВФК «ЕЙМ») у добовій дозі 255 мг/кг; метформін («Сіофор» таб. 500 мг No 60, виробництва Берлінхемі, Німеччина), 60 мг/кг і збір «Арфазетин» («Арфазетин», пакетики по 1,5 г ПрАТ «Ліктрави», Україна), 16 мл/кг настою на добу. Досліджувану ДД «Атерофітон» і препарати порівняння вводили внутрішньошлунково, починаючи з 15 дня моделювання ЕМС протягом 10 днів.

Встановлено, що в тканині печінки сирійських золотавих хом’яків з моделлю метаболічного синдрому розвивалися порушення місцевого кровообігу (розширення міжчасточкових та внутрішньочасточкових вен, стаз еритроцитів у венах і артеріях портального тракту, нерівномірне виразне звуження просвіту синусоїдальних кровоносних капілярів), спостерігалися явища дифузної білкової дистрофії та великовогнищевого стеатозу.

Застосування Атерофітону на тлі ЕМС протягом 10 днів у дозі 255 мг/кг на добу сприяло позитивній зміні гістоструктури клітин печінки, системи синусоїдальних кровоносних капілярів, зменшенню ознак зернистої дистрофії гепатоцитів у більшості піддослідних тварин (60 %). У 40 % хом’яків дистрофія зберігалася, але була менше виражена порівняно з групою контрольної патології. Гепатопротекторна дія ДД «Атерофітон» обумовлена складом досліджуваної фітокомпозиції, отриманої інноваційним методом кріотехнологічної обробки лікарської рослинної сировини, який забезпечує максимальне збереження біологічно активних речовин, які здатні чинити антиоксидатну, протизапальну та ліпідокоригуючу дію.

Таким чином, отримані результати свідчать про перспективність застосування ДД «Атерофітон» як допоміжного фітозасобу в комплексній фармакологічній корекції метаболічного синдрому.

Вплив модуляторів сигнальних шляхів NF-κb і Nrf2 на показники оксидативно-нітрозативного стресу в тканинах тонкої кишки щурів за умов хірургічної травми після одноразового тривалого стресу

2024-02-15T18:44:41+02:00

Останніми роками як спільна ланка патогенезу соматичних ускладнень при посттравматичному стресовому розладі (ПТРС) та хірургічній травмі розглядається системна запальна відповідь, що характеризується розвитком оксидативно-нітрозативного стресу.

Мета дослідження – вивчення впливу інгібітора активації NF-κB амонію піролідиндитіокарбамату та індуктора сигнальної системи Nrf2/ARE сульфорафану на показники оксидативно-нітрозативного стресу в гомогенаті тонкої кишки щурів за умов хірургічної травми (лапаротомії) після відтворення експериментальної моделі ПТСР – одноразового тривалого стресу.

Дослідження були проведені на 28 білих щурах-самцях лінії Вістар, розподілених на 4 групи: 1 – інтактні тварини (контроль І); щурам інших груп після виконання лапаротомії на тлі відтворення одноразового тривалого стресу протягом 7 діб щоденно вводили внутрішньоочеревинно 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (плацебо, контроль ІІ), розчини амонію піролідиндитіокарбамату (ІІІ) та сульфорафану (ІV) у дозі 76 і 10 мг/кг відповідно.

Виявлено, що введення амонію піролідиндитіокарбамату та сульфорафану за умов експерименту вірогідно зменшувало в гомогенаті тонкої кишки загальну активність NOS на 40,5 і 55,7 %, активність iNOS на 44,4 і 58,1 % порівняно з відповідними значеннями контролю ІІ. Амонію піролідиндитіокарбамат збільшував активність cNOS у 2,42 разу порівняно з контролем ІІ, тоді як сульфорафан суттєво не впливав на цей показник. Водночас індекс супряження cNOS вірогідно перевищував результати контролю ІІ як при введенні амонію піролідиндитіокарбамату (у 3,9 разу), так і сульфорафану (у 2,4 разу). Концентрація пероксинітриту за цих умов зменшувалася на 29,9 і 30,8 % відповідно.

Здатність амонію піролідиндитіокарбамату та сульфорафану обмежувати оксидативно-нітрозативний стрес у тканинах тонкої кишки за умов експерименту свідчить про доцільність подальшого дослідження модуляторів сигнальних шляхів NF-κB і Nrf2 як засобів профілактики ускладнень хірургічних втручань в осіб з ПТСР.

Визначення вмісту важких металів (As, Cd, Hg, Pb) у присутності Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою

2024-02-15T18:44:37+02:00

Мета дослідження – вивчення впливу катіонів Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn у концентраціях

1 мкг/л – 1000 мг/л на точність кількісного визначення методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ІЗП-АЕС) важких металів (As, Cd, Hg, Pb) за концентрацій на рівні меж, дозволених нормативною документацією.

Дослідження здійснювались на оптико-емісійному спектрометрі з індуктивно зв’язаною плазмою Agilent 5800 ICP-OES (потужність генератора плазми – 1200 Вт, потік небулайзера – 0,65 л/хв, час стабілізації – 20 с, час зчитування – 30 с, аксіальний огляд плазми, моніторингова лінія Ar 420,067 нм).

Вимірювання вмісту металів проводили шляхом порівняння емісії досліджуваних розчинів з емісією стандартних розчинів на довжинах хвиль: As 188,980 нм, Cd 226,502 нм, Hg 184,887 нм, Pb 220,353 нм. Інжектувались розчини As, Cd, Pb, Hg без сторонніх металів, потім – розчини As, Cd, Pb, Hg такої самої концентрації з добавками сторонніх металів (Al, Ca, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn) у суміші або окремо.

Для оцінки отриманих результатів були взяті вимоги ДФУ: відношення «знайдено/введено» для кількісних визначень методом ІЗП-АЕС повинно знаходитися в межах 90–110 %, а для мікроелементів – 80–120 %.

Вивчено вплив домішок металів (Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn) у концентраціях 1 мкг/л – 1000 мг/л на точність визначення важких токсичних металів за гранично допустимих нормативною документацією концентрацій (As 20 мкг/л, Cd 10 мкг/л, Pb 50 мкг/л і Hg 12 мкг/л – прийнято за 100 %) методом ІЗП-АЕС.

Використовувались як однокомпонентні розчини домішкових металів Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn, так і розчини з сумішшю сполук 8 вказаних металів.

Встановлено, що солі Al, Са, Cu, K, Mg, Na, Zn (концентрації 1 мкг/л – 100 мг/л) і Cu, K, Na, Zn (1000 мг/л) не впливають на точність визначення As, Cd, Pb і Hg.

Найчутливішим до однокомпонентних домішок важким металом є Cd: точність визначення погіршується за наявності в розчині Fe (у разі концентрацій Fe 10, 100 і 1000 мг/л – знайдено вміст Cd 110,1 %, 170,0 % і 666,8 % відповідно), Ca (Ca 1000 мг/л – вміст Cd 120,8 %), Al (Al 1000 мг/л – вміст Cd 130,5 %). Pb також чутливий до наявності Fe (при концентраціях Fe 100 і 1000 мг/л вміст Pb відповідно 121,0 % і 236,9 %). На точність визначення Pb впливає також Ca (Ca 1000 мг/л – знайдено вміст Pb 88,1 %) і Al (Al 1000 мг/л – знайдено вміст Pb 80,5%). Визначенню As заважає Al (1000 мг/л) – погіршується точність (знайдено As 130,5 %). Визначення Hg має значну похибку за тестування з однокомпонентними розчинами солей Fe 1000 мг/л (знайдено 61,0 % Hg), Mg 1000 мг/л (знайдено 72,4 % Hg), Al 1000 мг/л (знайдено 183,7 % Hg).

У разі тестування розчинів As, Cd, Pb і Hg з сумарними домішками Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn (за концентрацій окремих/сумарних домішок від 1/8 мкг/л до 1000/8000 мг/л) найчутливішим виявився Cd. У разі сумарної концентрації домішок 80 мг/л – концентрація Cd завищується до 129,5 %. При збільшенні сумарних концентрацій домішкових металів до 800 і 8000 мг/л завищуються концентрації всіх важких металів: As (110,4 і 143,6 %), Cd (177 і 971,5 %), Pb (115,6 і 178,3 %), Hg (144,5 і 429,6 %) відповідно.

Погіршення точності визначення As, Cd, Pb, Hg у присутності інших металів вочевидь пояснюється як інтерференцією спектральних ліній (розчини Fe 10 мг/л, 100 мг/л; Al, Са, Fe, Mg 1000 мг/л), так і надлишковою засоленістю розчинів (розчини Al, Ca, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn у концентраціях 100/800 і 1000/8000 мг/л).

Отримані результати можуть бути використані для визначення важких металів (As, Cd, Pb і Hg) методом ІЗП-АЕС у лікарських засобах, субстанціях, фармацевтичній сировині, дієтичних добавках, що містять значні кількості Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn; зокрема, для розробки методів контролю якості та іншої нормативної документації.

Запрошення до участі в І Науково-практичній internet-конференції з міжнародною участю «Сучасна фармація: реалії сьогодення та перспективи розвитку»

2024-02-15T18:40:49+02:00

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас до участі в І Науково-практичній internet- конференції з міжнародною участю «Сучасна фармація: реалії сьогодення та перспективи розвитку», яка відбудеться в м. Одеса 9–11 квітня 2024 р. у дистанційному форматі на факультеті хімії та фармації Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Робочі мови конференції: українська та англійська.

Участь у конференції безкоштовна!
Усі учасники конференції отримають сертифікати!

Для участі в конференції необхідно до 31 березня 2024 р. заповнити реєстраційну форму https://forms.gle/85cxvrFrpTixW7VG7 та надіслати на електронну адресу pharmtech@onu.edu.ua тези доповідей. Опублікування матеріалів конференції в електронному збірнику – безкоштовне. Більш детальна інформація щодо конференції за посиланням.

З повагою та впевненістю у плідній співпраці, організаційний комітет!