Ключові слова
Анотація
У статті описано роль специфічної антидотної терапії та екстракорпоральних методів детоксикації апаратом Prismaflex у пацієнтки з медикаментозним отруєнням парацетамолом та ацетилсаліциловою кислотою. Пацієнтка 16 років прийняла з суїцидальною метою 10 г ацетилсаліцилової кислоти, багато інших ліків (мефенамінову кислоту, амізон, тізалуд) і на наступний день 24 г ацетамінофену. Поступила в стаціонар за 6 год після прийому ацетамінофену. При надходженні в стаціонар концентрація в крові ацетамінофену становила 0,9 г/л, ацетилсаліцилової кислоти – 0,25 г/л. Загальний стан компенсований: помірна тахікардія, ЧСС – 120 уд./хв, АТ –104/63 мм рт. ст., SpO2 – 99 %, частота дихання – 18/хв.
За даними літератури, потенційна летальна доза ацетамінофену становить більше 150 мг/кг, доза прийнята пацієнткою становила 394 мг/кг.
Згідно з номограмою Румака-Метью, рівень ацетамінофену, за якого очікується розвиток гострої печінкової недостатності станом на 6 год експозиції, становить 120 мкг/мл (сироватковий рівень станом на 6 год експозиції в пацієнтки – 900 мкг/мл); станом на 24 год експозиції – цей рівень більше
5 мкг/мл (у пацієнтки – 53 мкг/мл).
Проведено промивання шлунка. Від моменту поступлення розпочато титровану інфузію специфічного антидота – N-ацетилцистеїну за схемою: перша доза – 150 мг/кг у 200 мл 0,9 % NaCl протягом 30 хв; друга доза – 50 мг/кг у 400 мл 0,9 % NaCl протягом 4 год; третя доза – 100 мг/кг у 1000 мл 0,9 % NaCl протягом 16 год. Призначено сорбенти, Н-2-гістаміноблокатор (фамотидин), інгібітор протонної помпи (пантопразол), налагоджено інфузійну терапію. Враховуючи наявні дані, що парацетамол, ацетилсаліцилова кислота та інші медикаменти частково елімінуються в разі застосування екстракорпоральних методів детоксикації, через 2 год від моменту поступлення налагоджено центральний венозний доступ – діалізний катетер Fresenius, 11Fr, у v. jugularis interna dextra, під контролем УЗ. Через 3 год від моменту поступлення розпочато CVVHDF (Continuous veno-venous hemodiafiltration) апаратом Prismaflex (враховуючи високий ризик фульмінантної печінкової, а також ниркової недостатності).
Лабораторно: при надходженні до стаціонару мав місце високий лейкоцитоз (20,3 • 109/ л), який протягом 4 діб нормалізувався. Проявів інфекції в пацієнтки не було, не гарячкувала. Тому лейкоцитоз розцінений як прояв токсичної дії медикаментів. Отримувала антибіотикопрофілактику (цефоперазон/сульбактам).
На наступний день 15.05.2019 (24 год експозиції) спостерігалось значне зниження концентрації ацетамінофену до 0,053 г/л та ацетилсаліцилової кислоти – до 0,077 г/л.
Даний клінічний випадок свідчить про ефективність застосування методики CVVHDF у запобіганні розвитку ураження печінки та гострого ушкодження нирок на фоні комбінованого отруєння ацетилсаліциловою кислотою та ацетамінофеном. При наданні спеціалізованої токсикологічної допомоги подібним пацієнтам вкрай важливим є вчасний початок антидотної терапії та еферентних методів детоксикації, що дозволяє швидко виводити медикаменти та токсичні сполуки з крові та запобігти розвитку тяжких ускладнень. Лабораторне визначення концентрації ацетамінофену та ацетилсаліцилової кислоти дозволяє прогнозувати перебіг ускладнень і своєчасно починати адекватне лікування при отруєннях.