Аналіз ЕКГ за моделювання хронічної серцевої недостатності в щурів і курсового введення нового потенційного препарату «Гіпертрил»
pdf (Русский)

Ключові слова

хронічна серцева недостатність, Гіпертрил, 4-аміно-1,2,4-триазоли, b-адреноблокатор, метопролол, кардіопротекція

Анотація

Мета дослідження – за результатами електрокардіографії (ЕКГ) та їх аналізу оцінити кардіопротективну активність та особливості дії потенційного препарата «Гіпертрил» на моделі хронічної серцевої недостатності (ХСН).
Експериментальну частину дослідження виконано на 70 білих безпородних щурах масою 190–220 г. ХСН моделювали введенням доксорубіцину (внутрішньоочеревинно в кумулятивній дозі 15 мг/кг, розділеній на 6 ін'єкцій протягом 14 днів). Досліджувані препарати – Гіпертрил вводили 1 раз на добу внутрішньошлунково в дозі 3,5 мг/кг протягом 30 діб; метопрололу сукцинат – за такою самою схемою в дозі 15 мг/кг. Наявність ХСН підтверджували методом ЕКГ за допомогою комп'ютерного аналізатора CardioCom-2000 plus (ХАІ-медика, Україна).
Моделювання ХСН у експериментальних тварин призводило до підйому сегмента ST над ізолінією приблизно на 0,1 мВ (у 14,3 разу), збільшення скорочувальної функції шлуночків (збільшення на 36 % амплітуди зубця R) у поєднанні з подовженням фази їхньої деполяризації (комплекс QRS) на
11,5 % і реполяризації (зубець Т) на 9,5 % щодо тривалості серцевого циклу, зниження спектральної потужності серцевого ритму TPW і збільшення стрес-індексу SI у 2,7 разу, до скорочення часу електричної діастоли до (4,2 ± 0,2) мс (у 11,6 разу). На фоні введення метопрололу тривалість реполяризації більше ніж на 40 % перевищувала аналогічний показник в інтактних щурів і нелікованих тварин з ХСН, і становила 50 % від тривалості серцевого циклу RR. Тривалість електричної діастоли ТР хоча й збільшувалася в 2 рази порівняно з тваринами з ХСН, але залишалася при цьому в 5 разів коротшою, ніж в інтактних тварин. На фоні введення Гіпертрилу на ЕКГ відзначалася нормалізація амплітуди шлуночкового зубця R і нормалізація амплітуди зубця реполяризації T, суттєве зниження амплітуди сегмента ST над ізолінією – у 4 рази порівняно з контрольною групою й у 2,5 разу порівняно з тваринами, які отримували курсом метопролол, нормалізація тривалості комплексу QRS і зубця Т, а також інтервалу ТР.
Це свідчить про те, що курсове застосування Гіпертрилу запобігає формуванню діастолічної дисфункції. Отримані результати є експериментальним обґрунтуванням перспективності подальшого дослідження потенційного препарату «Гіпертрил» у вигляді таблеток.

https://doi.org/10.33250/15.01.020
pdf (Русский)