Ферментативна та неферментативна ланки тіол-дисульфідної системи в головному мозку експериментальних тварин з церебральною ішемією: ефекти селенази

І. Ф. Бєленічев, О. С. Литвіненко

Мета дослідження – вивчення впливу селенази на показники ферментативної та неферментативної ланок тіол-дисульфідної системи (ТДС) за умов церебральної ішемії (в експерименті).

Ішемію моделювали шляхом незворотної білатеральної оклюзії загальних сонних артерій у монгольських піщанок (Meriones unguiculatus). Тваринам з церебральною ішемією селеназу вводили внутрішньоочеревинно в дозі 50 мкг / кг один раз на добу протягом 4 діб після операції. Еталонний антиоксидант мексидол уводили за такою самою схемою в дозі 100 мг/кг. Антиоксидантну дію селенази оцінювали за показниками ферментативної (активність глутатіонпероксидази (ГПР), глутатіонредуктази (ГР), глутатіонтрансферази (Г-S-Т)) і неферментативної (уміст глутатіону відновленого, глутатіону окисленого та SH-груп) ланок тіол-дисульфідної системи, які визначали біохімічними методами в цитозольній фракції гомогенату головного мозку.

Показано, що в тварин контрольної групи на 4 добу після оклюзії сонної артерії спостерігали порушення в тіол-дисульфідній системі головного мозку – дисбаланс між відновленими та окисленими інтермедіатами на тлі пригнічення активності ГПР, ГР та Г-S-Т порівняно з інтактною групою. Введення селенази протягом 4 діб призводило до нормалізації балансу відновлених/окиснених форм глутатіону на тлі підвищення активності глутатіон-залежних ферментів, особливо ГПР, порівняно с групою контролю. Мексидол за впливом на досліджувані показники ТДС поступався селеназі.

Результати дослідження експериментально обгрунтовують доцільність застосування селенази в комплексній терапії ішемічного інсульту.

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer