Скринінгове дослідження антиамнестичної активності нових похідних 4-амінобутанової кислоти
pdf

Ключові слова

похідні 4-амінобутанової кислоти, антиамнестична активність, тест умовної реакції пасивного уникнення

Анотація

Мета дослідження – провести скринінг нових похідних 4-амінобутанової кислоти на наявність антиамнестичної активності та виявити найактивніші сполуки, перспективні для подальшого дослідження.
Об’єктом дослідження були 11 нових сполук – похідних 4-амінобутанової кислоти, які були синтезовані в Національному фармацевтичному університеті. Вплив досліджуваних сполук на мнестичні функції оцінювали в мишей за тестом умовного рефлексу пасивного уникнення (УРПУ) на моделі антероградної амнезії, викликаної скополаміном (1,5 мг/кг, внутрішньоочеревинно).
У результаті проведеного фармакологічного скринінгу 11 нових похідних 4-амінобутанової кислоти на наявність антиамнестичної активності встановлені сполуки, що виявили найвищу активність: КГМ-2, КГМ-5, КГМ-6. Аналіз взаємозв’язку «структура–антиамнестична дія» для синтезованого ряду сполук показав, що найактивнішими є похідні 4-амінобутанової кислоти, що містять у структурі гідроксиметильний радикал (КГМ-1 і КГМ-2). Уведення метильного радикала до молекули КГМ-2 призводить до зниження антиамнестичної активності (КГМ-3). Встановлено, що заміна одного з гідроксиметильних радикалів у молекулі КГМ-2 також сприяє зниженню антиамнестичної дії. Метилювання базової сполуки (4-амінобутанової кислоти, БС) сприяло підвищенню активності тільки у випадках, коли в молекулі були присутні метилові та бензилові радикали (сполуки КГМ-5 і КГМ-6).
Введення лише метильних радикалів (сполук КГМ-9, КГМ-10 і КГМ-11) сприяє посиленню антиамнестичної активності порівняно з БС, а в досліджуваному ряду сполук вони виявляють високу антиамнестичну активність тільки у вищій досліджуваній дозі 50 мг/кг.
Таким чином, у результаті фармакологічного скринінгу 11 нових похідних 4-амінобутанової кислоти встановлені сполуки КГМ-2, КГМ-5, КГМ-6, що виявили найбільшу антиамнестичну активність і сприяли виробленню умовної реакції пасивного уникнення в більшості тварин.
Доведено залежність «структура–антиамнестичний ефект»: уведення гідроксиметильного радикала сприяє посиленню антиамнестичної активності. Поєднання у структурі бензилового та метильного радикалів забезпечує високу антиамнестичну дію.

https://doi.org/10.33250/15.01.010
pdf