Анотація
Доклінічне дослідження специфічної активності нового фармакологічного засобу «Ліпохром» (порошок ліофілізований для ін’єкцій, виробництва ТОВ «Нано Технології в Медицині», Україна) показало, що введення останнього в ізоволемічному об’ємі фізіологічного розчину через 30 хв після гострої
масивної крововтрати призводить до помірної гемодинамічної дії та запобігає розвитку декомпенсованого метаболічного ацидозу та розвитку дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.
Важливим етапом у комплексному доклінічному дослідженні нових потенційних лікарських засобів є вивчення їхніх токсикологічних параметрів.
Мета дослідження – експериментальне вивчення токсикологічних властивостей нового фармакологічного засобу «Ліпохром» для обґрунтування безпеки його застосування в клінічній практиці.
Гостра токсичність тест-зразка Ліпохрому була вивчена на двох видах лабораторних тварин: самицях білих мишей масою тіла 18–20 г і самицях щурів масою тіла 200–210 г. Одноразове внутрішньовенне введення Ліпохрому мишам у дозі 50 мг/кг маси тіла та щурам у дозі 20 мг/кг в об’ємах, що є максимальними за внутрішньовенного введення для цих видів тварин, не призвело до їхньої загибелі, розвитку клінічних ознак токсичної дії, змін у динаміці маси тіла, абсолютної та відносної маси внутрішніх органів. За даними зовнішнього огляду, проведеної автопсії та макроскопічного
дослідження самиць білих мишей і щурів через 14 днів після одноразового введення тест-зразка Ліпохрому не виявлено альтеративних змін, ознак порушень гемоциркуляції, запалення чи дисрегенераторних явищ. У місці введення тест-зразка ознак патологічних змін навколишніх тканин не
виявлено. За умов повторних внутрішньоочеревинних введень щурам обох статей тест-зразка Ліпохрому протягом 14 днів в умовно терапевтичній дозі 10 мг/кг і в дозі, що перевищує терапевтичну в 5 разів (50 мг/кг), не зареєстровано загибелі тварин, клінічних ознак токсичної дії, впливу на динаміку маси тіла та загальноповедінкові реакції. Не виявлено негативного впливу на гематологічні показники периферичної крові, порушень основних ланок метаболізму, а також змін структурно-функціональних властивостей печінки та нирок за межі фізіологічної норми. За цих умов не виявлено макро- і мікроскопічних змін основних інтегральних показників, гемодинамічних порушень, запальної реакції та дистрофічних ушкоджень внутрішніх органів і тканин.
Таким чином, отримані результати дослідження свідчать про доцільність і перспективність проведення подальшого вивчення фармакологічних властивостей і терапевтичної ефективності нового ліпосомального засобу «Ліпохром».