Прогнозування біологічної активності похідних амінометансульфонової кислоти

Анотація

Одним з найперспективніших шляхів розробки потенційних лікарських препаратів залишається спрямований синтез нових сполук, у тому числі серед похідних амінометансульфонової кислоти (АMSA). Мета дослідження – оцінка потенційної біологічної та фармакологічної активності низки похідних АMSA за допомогою комп’ютерної системи PASS. Розрахунок потенційної біологічної активності похідних AMSA проводили за допомогою PASS (Prediction of Activity Spectra for Substances). Показник (імовірності) Ра від 0,7 до 1,0 свідчить про високу ймовірність активності. Були досліджені: N-(2-гідроксиетил)-AMSA (HEAMSA), N-(пропіл)AMSA (PrAMSA), N-(бутил)-AMSA (BuAMSA), N-(трет-бутил)-AMSA (tBuAMSA), N-(гептил)-AMSA (HpAMSA), 4-(N-феніламінометил)феніл-AMSA (PhAMPhAMSA), N-(бензил)-AMSA (BzAMSA). За результатами дослідження в чотирьох сполук (HEAMSA > BzAMSA > PrAMSA > tBuAMSA; Pa = 0,702…0,822) передбачається здатність пригнічувати глікозилфосфотидилінозитол фосфоліпазу D, що вказує на можливість пригнічувати ріст пухлинних і стовбурових клітин. Сполуки HEAMSA, PrAMSA, BuAMSA, tBuAMSA, HpAMSA виявили здатність пригнічувати екзорибонуклеазу ІІ, що зумовлює наявність противірусної активності. Практично всі досліджувані сполуки ймовірно пригнічують активність ферментів ендоглюкозилцерамідази та цукор-фосфатази, що може зумовлювати гіпоглікемічну активність. При цьому за останньою активністю Ра = 0,732…0,815, а за силою дії сполуки розташувались наступним чином: HpAMSA > BuAMSA > PrAMSA > HEAMSA > tBuAMSA > BzAMSA. У всіх досліджених похідних АМSA, крім BzAMSA, прогнозується антигіпоксична активність, за силою якою сполуки розташувались наступним чином: BuAMSA > HpAMSA > HEAMSA > PrAMSA > tBuAMSA > PhAMPhAMSA (Pa = 0,705…0,814). Сполуки HEAMSA і PrAMSA можуть викликати анксіолітичну дію, сполука tBuAMSA – аналгетичну дію, PhAMPhAMSA – антипіретичну дію, сполуки BuAMSA, HpAMSA можуть пригнічувати про-опіомеланокортин (РОМС) конвертуючий фермент. РОМС є прогормоном, з якого утворюються адренокортикотропний і меланоцит-стимулюючий гормони, а також бета-ліпотропін і бета-ендорфін. Тому пригнічення процесу лізису РОМС може впливати на ендокринну й антиноцицептивну системи. Таким чином, наведені дані свідчать про перспективність доклінічного дослідження нових похідних амінометансульфонової кислоти.