Порівняльні психотропні та знеболювальні властивості інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу (SGLT2) дапагліфлозину й емпагліфлозину
pdf

Ключові слова

інгібітори SGLT2, тривожність, депресивна поведінка, когнітивні функції, фізична витривалість, соматичний і вісцеральний біль

Анотація

Мета дослідження – оцінити вплив інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера 2 типу (SGLT2) дапагліфлозину та емпагліфлозину на емоційно-стресову реакцію інтактних тварин у тесті «Відкрите поле», на тривожність, депресивну поведінку, пам’ять, фізичну витривалість, а також на біль різного походження. Експерименти виконано на безпородних білих мишах. Протидіабетичні препарати групи інгібіторів SGLT2 дапагліфлозин (50 мг/кг) та емпагліфлозин (20 мг/кг) вводили в шлунок у вигляді суспензії подрібнених таблеток за 30–40 хв до тестування. Психотропні ефекти досліджували в тестах «Відкрите поле», «Піднесений хрестоподібний лабіринт», «Підвішування мишей за хвіст», «Умовна реакція пасивного уникання», «Плавання з навантаженням». Для вивчення впливу на центральний компонент больової чутливості використано тест «Гаряча пластина», на периферичний – тест «Оцтовокислі корчі». Дапагліфлозин й особливо емпагліфлозин зменшують депресивну поведінку в тесті «Підвішування за хвіст». Емпагліфлозин також виявляє ноотропні властивості, покращуючи пам’ять у тесті «Умовна реакція пасивного уникнення». На показники тривожності в тесті «Піднесений хрестоподібний лабіринт» і на поведінку мишей у тесті «Відкрите поле» обидва інгібітори SGLT2 суттєво не впливають (тенденційне збільшення орієнтовно-дослідницької активності в тесті «Відкрите поле» під впливом емпагліфлозину відповідає в цілому стимулювальній спрямованості дії препарату). Обидва препарати не збільшують фізичну витривалість у тесті «Плавання з навантаженням». Дапагліфлозин, але не емпагліфлозин, чинить знеболювальний ефект у тесті «Гаряча пластина», що вказує на центральний механізм знеболювальної дії. У тесті «Оцтовокислі корчі» обидва препарати не виявили ефекту, що свідчить про відсутність у них виразного периферичного компоненту аналгетичної активності. Таким чином, інгібітори SGLT2 мають плейотропні властивості. Емпагліфлозин характеризується стимулювальним впливом на ЦНС, чинить антидепресивний та ноотропні ефекти, що може бути корисним для корекції афективних і когнітивних порушень, а дапагліфлозин завдяки центральним знеболювальним властивостям може розглядатися як перспективний засіб для корекції больових синдромів при цукровому діабеті. 

https://doi.org/10.33250/16.03.147
pdf