Адаптогенний вплив гелів з екстрактом Cetraria іslandica L. на регенеративні властивості шкіри на моделі термічного опіку

Анотація

Мета дослідження – оцінка ефективності лікування експериментального термічного опіку з використанням гелів на основі екстракту слоєвища Cetraria іslandica L. Адаптогенний вплив гелів різного складу на регенеративні властивості вивчали на моделі термічного опіку шкіри лабораторних щурів. Під час експерименту реєстрували ширину та довжину опіку за допомогою електронного штангенциркуля та визначили площу опікової поверхні, а також реєстрували час загоєння ранової поверхні шкіри дослідних груп порівняно з контрольною групою тварин, яка не отримувала лікування. Дослідним групам щоденно протягом 23 діб на ранову поверхню шкіри наносили гель певного складу. Досліджували зразки гелю на основі комплексного екстракту Cetraria іslandica L. (водний екстракт та густий екстракт після відгону екстрагента – 50 % спирту етилового) з додаванням або без додавання протеолітичного ферменту (трипсину). У перші декілька діб використання дослідних зразків призводить до збільшення площі ураженої поверхні шкіри щурів відносно контрольної групи. Це викликано тим, що гелі з екстрактом цетрарії ісландської містять природні полісахариди, які сприяють розм’якшенню опікового струпа та можуть викликати часткове збільшення поверхні ураження. Проте в тварин дослідних груп швидше відшаровується первинний струп: на 8 добу в групі, яку лікували зразком гелю № 1 (без додавання ферменту), на 3 добу в групі № 2, яку лікували зразком гелю з додаванням трипсину, і, як наслідок, відбувається прискорення процесу регенерації ранової поверхні шкіри. Таким чином, показано, що гелі з екстрактом слоєвища цетрарії ісландської мають високий рівень регенеративної активності, що зумовлено вмістом у них біологічно активних речовин, зокрема, полісахаридів і сполук поліфенольної природи. А використання ферменту в складі лікарської форми має сенс лише в перші дні лікування, оскільки показано, що використання зразка № 2 сприяє швидкому (на 3 добу) відшаруванню первинного струпа, що значно прискорює процес регенерації ранової поверхні шкіри. Надалі присутність ферменту не впливає на перебіг процесу загоєння.