Вплив комбінації аргініну та таурину на скорочувальну активність серцевого м’яза щурів за умов гіпоксії
pdf

Ключові слова

гіпоксія, аргінін, таурин, серцевий м’яз, скорочувальна активність

Анотація

Добре відомо, що гіпоксія є універсальним чинником розвитку багатьох патологічних процесів, що так чи інакше призводить до зміни метаболічного забезпечення клітин з наступним порушенням їхніх функцій. Спрямована корекція таких патологічних змін є важливою в розумінні раціонального застосування комбінацій фармакологічних препаратів. З моменту вивчення визначальної ролі аргініну в утворенні оксиду азоту вважається, що сам по собі аргінін є корисним та абсолютно безпечним, але його багатогранний вплив на організм і клітини, особливо за умов нестачі кисню, вивчений не повністю.
Мета дослідження – вивчити вплив аргініну та таурину на скоротливу активність серцевого м’яза щура в умовах нормальної та зниженої оксигенації й оцінити можливість використання комбінації цих двох сполук для корекції порушень скоротливої активності міокарда в умовах нестачі кисню.
Дослідження було проведено на ізольованих смужках папілярних м’язів міокарда щурів. Смужки поміщали в експериментальну камеру та перфузували розчином Тироде. Для активації скорочень смужки папілярного м’яза міокарда використовували надпорогову польову стимуляцію електричними імпульсами прямокутної форми. Тривалість подразнюючих імпульсів складала 2,5–3,0 мс, амплітуда 15–20 В. Базова частота стимуляції складала 0,33 Гц.
За умов нормальної оксигенації вплив аргініну на амплітуду скорочень ізольованого серцевого м’яза та його базальний тонус спостерігався у вигляді зниження амплітуди (сили) фазних скорочень, але був практично відсутнім його вплив на базальний тонус. Встановлено, що в умовах депривації кисню (гіпоксія) має місце помітне зниження амплітуди (сили) фазних скорочень серцевого м’яза та незначні коливання рівня базального тонусу. Встановлено, що за умов гіпоксії додавання в перфузат аргініну (100 μmol/l) призводить до розвитку вкрай небажаного різкого підвищення рівня тонічного напруження (базального тонусу) серцевого м’яза, що в умовах цілого організму може спровокувати стан зупинки серця в систолі. Важливо, що цей ефект повністю нівелювався при поєднаній дії аргі- ніну (100 μmol/l) та таурину (25 μmol/l), що підтверджує доцільність їхнього сумісного застосування в клінічній практиці.

https://doi.org/10.33250/17.03.208
pdf