Вплив Атерофітону на гістоструктуру печінки за експериментального метаболічного синдрому в сирійських золотавих хом’яків
pdf

Ключові слова

кріотехнологія, Атерофітон, печінка, гістоструктура, експериментальний метаболічний синдром, сирійські золотаві хом’яки

Анотація

Дисліпідемія є однією з детермінант метаболічного синдрому, яка патогенетично пов’язана з розвитком спочатку стеатогепатиту, а згодом неалкогольної жирової хвороби печінки.

Мета дослідження – вивчення впливу дієтичної добавки (ДД) «Атерофітон» на морфологічний стан печінки за умов експериментального метаболічного синдрому (ЕМС) у сирійських золотавих хом’яків.

ЕМС у сирійських золотавих хом’яків викликали утриманням тварин на дієті, збагаченій фруктозою. У дослідженні використано 30 сирійських золотавих хом’яків віком 12 тижнів, вагою 150–185 г по 6 особин у кожній експериментальній групі. Об’єктом дослідження була печінка сирійських золотавих хом’яків наступних експериментальних груп: І група – інтактний контроль, хом’яки споживали збалансований за набором білків, жирів, вуглеводів, необхідних мікроелементів і вітамінів харчовий раціон; ІІ група – ЕМС, хом’яки протягом 24 днів отримували харчовий раціон, щ обув на 60 % збагачений фруктозою; III, IV та V групи – хом’яки, яким відповідно застосовували Атерофітон (таблетки виробництва НВФК «ЕЙМ») у добовій дозі 255 мг/кг; метформін («Сіофор» таб. 500 мг No 60, виробництва Берлінхемі, Німеччина), 60 мг/кг і збір «Арфазетин» («Арфазетин», пакетики по 1,5 г ПрАТ «Ліктрави», Україна), 16 мл/кг настою на добу. Досліджувану ДД «Атерофітон» і препарати порівняння вводили внутрішньошлунково, починаючи з 15 дня моделювання ЕМС протягом 10 днів.

Встановлено, що в тканині печінки сирійських золотавих хом’яків з моделлю метаболічного синдрому розвивалися порушення місцевого кровообігу (розширення міжчасточкових та внутрішньочасточкових вен, стаз еритроцитів у венах і артеріях портального тракту, нерівномірне виразне звуження просвіту синусоїдальних кровоносних капілярів), спостерігалися явища дифузної білкової дистрофії та великовогнищевого стеатозу.

Застосування Атерофітону на тлі ЕМС протягом 10 днів у дозі 255 мг/кг на добу сприяло позитивній зміні гістоструктури клітин печінки, системи синусоїдальних кровоносних капілярів, зменшенню ознак зернистої дистрофії гепатоцитів у більшості піддослідних тварин (60 %). У 40 % хом’яків дистрофія зберігалася, але була менше виражена порівняно з групою контрольної патології. Гепатопротекторна дія ДД «Атерофітон» обумовлена складом досліджуваної фітокомпозиції, отриманої інноваційним методом кріотехнологічної обробки лікарської рослинної сировини, який забезпечує максимальне збереження біологічно активних речовин, які здатні чинити антиоксидатну, протизапальну та ліпідокоригуючу дію.

Таким чином, отримані результати свідчать про перспективність застосування ДД «Атерофітон» як допоміжного фітозасобу в комплексній фармакологічній корекції метаболічного синдрому.

https://doi.org/10.33250/17.06.402
pdf