Гастродуоденальні ефекти лефлуноміду за експериментального ревматоїдного артриту, коморбідного з артеріальною гіпертензією
pdf (English)

Ключові слова

лефлуномід, гастродуоденальна токсичність, ревматоїдний артрит, артеріальна гіпертензія, коморбідна патологія

Анотація

Застосування лефлуноміду (ЛЕФ), синтетичного імуносупресора, для лікування ревматоїдного артриту (РА) є інновацією в лікуванні цього захворювання. Незважаючи на широке та успішне застосування ЛЕФ для лікування РА, його фармакологічні властивості та побічні ефекти недостатньо вивчені.

Мета дослідження – вивчення гастродуоденальних ефектів тривалого ентерального застосування ЛЕФ у щурів за моделювання ад’ювантного РА та коморбідної артеріальної гіпертензії (АГ).

Експеримент проведено на 70 статевозрілих нелінійних щурах-самцях і самках, розподілених на 5 груп: контрольну (10 щурів) та чотири дослідні по 15 щурів у кожній (модель РА, РА + АГ, РА + ЛЕФ, РА + АГ + ЛЕФ).

Модель РА відтворювали ін’єкцією повного ад’юванта Фрейнда, АГ моделювали в тварин шляхом сольового навантаження.

Після завершення експерименту досліджували слизову оболонку гастродуоденальної зони на наяв- ність пошкоджень (гіперемія, петехії, набряк, виразки), реєстрували частоту їхнього виникнення та оцінювали їх інтенсивність у балах.

1 % крохмально-ЛЕФ суспензію вводили щурам у шлунок через спеціальний металевий зонд один раз на день протягом 3 днів в ударній дозі (15 мг/кг маси тіла) та наступних 53 днів у терапевтичній дозі (1,5 мг/кг).

Встановлено, що тривале застосування ЛЕФ на тлі ад’ювантного артриту, а також коморбідного з АГ призводило до збільшення частоти та інтенсивності різних типів пошкоджень слизової оболонки гастродуоденальної зони. Як у разі ад’ювантного артриту, так і коморбідної патології ЛЕФ виявляв більшу токсичну дію щодо слизової оболонки кишечника, ніж шлунка.

Таким чином, отримані результати свідчать про необхідність ад’ювантної терапії в разі тривалого застосування ЛЕФ для запобігання гастродуоденальним побічним ефектам препарату.

Рекомендовано проведення фармакологічних досліджень з метою впровадження відповідних препаратів. Крім того, необхідні подальші доклінічні та клінічні дослідження для розуміння фармакокінети- ки, механізмів дії та взаємодії ЛЕФ, зокрема з антигіпертензивними та гастропротекторними засобами. Упровадження результатів дослідження в практику охорони здоров’я допоможе оптимізувати схему лікування ревматоїдного артриту та супутніх захворювань.

https://doi.org/10.33250/18.02.128
pdf (English)