Вплив едаравону на прояви неврологічного дефіциту та умовно-рефлекторну активність у щурів з гострим внутрішньомозковим крововиливом на тлі цукрового діабету 2 типу

Анотація

Мета дослідження – вивчення впливу едаравону на рівень неврологічного та когнітивного дефіциту, а також на поведінкові реакції в щурів з гострим внутрішньомозковим крововиливом (ВМК) за умов експериментально відтвореного еквівалента цукрового діабету 2 типу (ЦД 2).
ЦД 2 моделювали внутрішньоочеревинною ін`єкцією нікотинаміду (230 мг/кг) і стрептозотоцину (65 мг/кг), ВМК – мікроін`єкцією 1 мкл бактеріальної колагенази 0,2 МО/мкл (тип IV-S) у стріатум анестезованих щурів на 60 добу експерименту. Щурів рандомізували на чотири групи: інтактний контроль (фізіологічний розчин, 5 мл/кг/добу, n = 8); контроль патології 1 (ЦД 2 + фізіологічний розчин, 5 мл/кг, n = 9); контроль патології 2 (ЦД 2 + ВМК + фізіологічний розчин 5 мл/кг, n = 7); експериментальна група (ЦД 2 + ВМК + едаравон, 6 мг/кг/добу, n = 6). Перше введення едаравону здійснювали через 30 хв після мікроін'єкції колагенази. Досліджуваний препарат вводили внутрішньоочеревинно протягом 10 днів. Фармакологічну ефективність едаравону оцінювали в тестах умовної реакції пасивного уникнення (УРПУ) та «відкрите поле». Ступінь неврологічного дефіциту визначали за шкалою mNSS. Статистичну значущість (p < 0,05) визначали за допомогою U-критерію Манна-Уітні та F-критерію Фішера. Експериментально встановлено, що відтворення ЦД 2 не призводить до суттєвих порушень умовно-рефлекторної активності та не спричиняє розвиток неврологічного дефіциту. Водночас експериментальний ВМК на тлі ЦД 2 проявлявся ознаками неврологічного дефіциту (p < 0,05) з найбільшою виразністю з першої по четверту добу спостережень. У цій групі число тварин без набутого рефлексу в тесті УРПУ склало 71,4 % (p < 0,05). Водночас спостерігалося зменшення тривалості латентного періоду (ЛП) на 52,5 % (p < 0,05) порівняно з інтактним контролем, а також статистично значиме пригнічення локомоторної та дослідницької діяльності в тесті «відкрите поле».
Слід зазначити, що едаравон зменшував прояви неврологічного дефіциту з першого (85,7 %, p < 0,05) по четвертий (100 %, p < 0,05) дні гострого ВМК. Також курсове введення едаравону було асоційоване зі зростанням показника ЛП у 2,1 разу (р < 0,05) та числа тварин з набутою умовною навичкою в 2,5 разу (р < 0,05). Коефіцієнт антиамнестичної дії препарату склав 104,7 %. Крім того на фоні введення едаравону статистично значимо зростали показники локомоторно-дослідницької активності: у 3,76 разу – вертикальних підйомів і в 1,98 разу – кількість перетнутих квадратів порівняно з групою контролю патології 2.
Таким чином, раннє курсове, протягом 10 днів, внутрішньоочеревинне введення едаравону запобігає розвиток неврологічного дефіциту, порушень пам’яті та поведінки в щурів, спричинених гострим ВМК на тлі ЦД 2.