Анотація
Мета дослідження – вивчити параметри гострої токсичності густого екстракту пижми дівочої (Tanacetum parthenium L.) (ГЕПД) та його вплив на стан секреторної функції шлунка. Дослідження гострої токсичності ГЕПД проведено на 24 білих щурах (12 самців, 12 самок) масою 160–180 г, віком 3,5–4 місяці. ГЕПД уводили в дозі 5000 мг/кг одноразово внутрішньошлунково у вигляді водної суспензії, стабілізованої Твіном-80, у максимальному об’ємі 2 мл/100 г маси тіла. Контрольним тваринам уводили еквівалентну кількість води. Дію ГЕПД на організм експериментальних тварин вивчали впродовж 14 днів за їхньою поведінкою, споживанням їжі та динамікою маси тіла. Після закінчення досліду оцінювали стан внутрішніх органів: печінки¸ нирок, серця, легень, селезінки, наднирників, тимусу, сім’яників шляхом макроскопічного огляду та за показником коефіцієнта маси органа. Стан секреторної функції шлунка досліджували за методом Н. І. Андрєєвої та С. Д. Шарової після одноразового внутрішньошлункового введення ГЕПД тваринам у дозі 50 мг/кг. Встановлено, що після одноразового внутрішньошлункового введення ГЕПД тваринам у дозі 5000 мг/кг загибель тварин не відбувалась. Загальний стан щурів та їхня поведінка не відрізнялися від таких у контрольних групах. Результати дослідження показали, що приріст маси тіла тварин у всіх групах мав позитивну динаміку. Стан внутрішніх органів, який оцінювали макроскопічно, не відрізнявся від такого в тварин негативного контролю. Результати дослідження впливу на секреторну функцію шлунка показали, що одноразове введення ГЕПД у дозі 50 мг/кг певною мірою підвищувало інтенсивність виділення шлункового соку (на 11 %) та загальну кислотність шлункового соку (на 5 %), але недостовірно щодо контролю. Фракційний склад кислотності шлункового соку не змінювався: показники вільної та зв’язаної кислотності коливалися в межах аналогічних в контрольної групи. Таким чином, встановлено, що ГЕПД при одноразовому внутрішньошлунковому введенні щурам, як самцям, так і самкам, є практично нетоксичним і за класифікацією К. К. Сидорова відноситься до V класу токсичності (ЛД50 > 5000 мг/кг). ГЕПД у дозі 50 мг/кг одноразово не впливає на інтенсивність виділення шлункового соку та його кислотність.