Вплив кверцетину (Квертину) на відновлення NO-залежних реакцій судин за участю ендотелію та периваскулярної жирової тканини в щурів після рентгенівського опромінення
pdf

Ключові слова

рентгенівське опромінення, кверцетин, ізольовані судини, ендотелій, периваскулярна жирова тканина

Анотація

Порушення судинного тонусу, зумовлені підвищенням метаболізму оксиду азоту (NO), є найзначущим проявом патологічної дії високих доз радіації на серцево-судинну систему. Мета дослідження – вивчити вплив кверцетину на відновлення NO-залежних реакцій судин за участю ендотелію та периваскулярної жирової тканини (ПВЖТ) у щурів після одноразового рентгенівського опромінення в сублетальній дозі (R, 7 Gy), зокрема, порівняти скоротливі та дилататорні реакції фрагментів торакальної аорти (ТА) і мезентеріальної артерії (МА), ізольованих у контрольних і опромінених тварин, а також опромінених тварин, які отримували лікарську форму кверцетину (Квертин, БХФЗ). Дослідження проводили на судинах дорослих щурів-самців (7–8 міс.). Кверцетин вводили опроміненим тваринам протягом 14 днів (per os, 10 мг/кг). Попереднє скорочення кілець МА і ТА, очищених від ПВЖТ (ПВЖТ–) і неочищених (ПВЖТ+), викликали за допомогою KCl (60 ммоль/л) і фенілефрину (3 • 10–6 моль/л). Накопичення NO у судинах визначали за реакцією скорочення кілець у відповідь на блокатор NO-синтази (L-NAME, 10–5 моль/л) і реакції розслаблення у відповідь на N-ацетилцистеїн (10–4 моль/л) та ацетилхолін (доза-ефект). Реакції судин контрольної групи свідчили про низький рівень спонтанної продукції та депонування NO за участю ендотелію (ТА) і ПВЖТ (МА). Проте в регуляції скоротливих і дилататорних відповідей судин опромінених тварин спостерігали значні зміни, що було пов’язано з підвищенням рівня спонтанної продукції NО в ендотелії (МА) і ПВЖТ (ТА). Курсове введення кверцетину тваринам після R-опромінення призводило до зниження рівня спонтанної продукції NО і нормалізації скоротливої активності судин. Отримані дані вказують на те, що препарати на основі кверцетину можуть бути ефективно застосовані для протидії пострадіаційним ушкодженням серцево-судинної системи.

https://doi.org/10.33250/13.04.277
pdf