Анотація
Метаболічний синдром (МС) є однією з найактуальніших проблем медицини сьогодення, пов’язаних з веденням нездорового способу життя: обмеженням фізичної активності, типовою західною дієтою, яка прийнята в усьому світі завдяки смаковим якостям і ціні, зростанням емоційних навантажень, схильністю до шкідливих звичок. Епідеміологічні дані наочно свідчать про те, що збільшення частоти чоловічого безпліддя сьогодні відбувається на тлі «неінфекційних епідемій» XXI століття: МС, ожиріння і цукрового діабету 2 типу (ЦД2). Незважаючи на те, що основою ліку вання МС та ожиріння має бути поєднання дієтотерапії та дозованих фізичних навантажень, на практиці використання лише немедикаментозних методів корекції маси тіла є малоефективним і короткочасним, що спонукає частину пацієнтів вдаватись до фармакотерапії. При цьому не всі механізми впливу МС на чоловічу фертильність до кінця розкриті, а підходи до фармакокорекції не визначені остаточно.
Мета дослідження – узагальнення та критичне обговорення наявних експериментальних і клініч них даних щодо механізмів, які залучені до порушення чоловічої фертильності при МС, і сучасних методів фармакокорекції. Було проведено розширений пошук у ScienceDirect, PubMed, Scopus, Google Scholar та пов’язаних базах даних для виявлення релевантних публікацій.
Відповідно до сучасних уявлень, ожиріння та інсулінорезистентність (ІР)/ЦД2 є ключовими ком понентами МС. Зниження рівня тестостерону (андрогенний дефіцит) – новий патогенетично важли вий компонент МС у чоловіків. Серед механізмів, залучених до розвитку порушень чоловічої репро дуктивної функції, окрім того згадують гіперінсулінемію, гіперлептинемію, оксидативний стрес і дефіцит оксиду азоту, системне хронічне запалення та ренальну ліпотоксичність, автоімунне локаль не запалення сім’яників й епідидимісів, індуковане цитокінами на фоні ІР й андрогенного дефіциту.
Наукові публікації свідчать про потенційну роль метформіну в корекції порушень чоловічої репро дуктивної функції за МС, але дані стосовно впливу даного препарату (захисний або шкідливий) на тестикулярну функцію досить суперечливі. Те саме стосується й препаратів тестостерону. З огляду на те, що МС пов’язаний з окиснювальним стресом і прозапальним станом, у всіх випадках пору шення фертильності на тлі ІР видається патогенетично виправданим застосовувати засоби з потуж ними антиоксидантними властивостями.
Виходячи з того, що репродуктивне здоров’я людини є важливою передумовою сприятливих демографічних перспектив нації, встановлення у віковому аспекті механізмів порушення чоловічої репродуктивної функції за МС й експериментальне обґрунтування профілактики та лікування таких порушень є актуальною проблемою сьогодення. Це визначає необхідність проведення як подаль ших експериментальних досліджень, так і клінічного аналізу впливу МС на чоловічу репродуктивну функцію в різних вікових груп, а також розробки підходів щодо обґрунтованої своєчасної фармако корекції.