Анотація
Зі збільшенням технологічного та хімічного навантаження на людство в ХХІ столітті люди все частіше стикаються з гепатотоксичними агентами (хімічними реагентами, ліками та пестицидами) у процесах трудової діяльності та повсякденного існування. Як наслідок кількість захворювань печінки також росте в усьому світі. Пошук ефективних засобів лікування уражень печінки є серйозною глобальною проблемою охорони здоров’я. Есенціальні фосфоліпіди в другій половині ХХ століття знайшли широке застосування в медичній практиці як гепатопротекторні препарати для захисту та покращання функції печінки. Однак доклінічні дані їхнього вивчення розрізнені, поодинокі, фрагментарні та стосуються лише окремих препаратів даної групи, хоча вони здатні суттєво доповнити сукупність існуючих знань щодо механізмів дії досліджуваних сполук, кінетики їхніх специфічних фармакологічних ефектів і фармакодинаміки.
Мета дослідження – оцінка лікувального та профілактичного впливу лікарського засобу на основі есенціальних фосфоліпідів (Ессенціалє Н ) на пошкодження печінки, що спричинене тетрахлорметаном (ТХМ) у щурів, для отримання додаткової наукової інформації про придатність даного препарату для лікування захворювань печінки.
Із метою вивчення гепатопротекторної ефективності препарату на основі есенціальних фосфоліпідів на моделі гострого токсичного гепатиту білих щурів самців (Rattus norvegicus) було розподілено на три групи по 10 тварини у кожній: перша – контроль, яким уводили розчинник; щурам другої групи (токсичний гепатит) протягом 7 днів уводили внутрішньоочеревинно 50 % олійний розчин ТХМ у дозі 0,5 мл/кг маси тіла; третя група — протягом 7 днів щурам уводили внутрішньоочеревинно препарат на основі есенціальних фосфоліпідів (Ессенціалє-Н) у дозі 44,26 мг/кг, а через 2 год – 50 % олійний розчин ТХМ у дозі 0,5 мл/кг маси тіла, потім 3 дні тварини отримували тільки Ессенціалє-Н. У кінці експерименту тварин знеживлювали, проводили макроскопічні та мікроскопічні дослідження, визначали біохімічні показники сироватки крові та печінки.
Проведені дослідження дозволили виявити гепатопротекторний ефект Ессенціалє Н на всі досліджені показники. Застосування препарату Ессенціалє Н запобігало різкому збільшенню вмісту відновленого глутатіону в печінці щурів, а отже й утворенню в організмі активних форм кисню та реактивних метаболітів у результаті введення гепатотоксину, а також сприяло суттєвій нормалізації антиоксидантного гомеостазу в печінці. У тварин, що отримували Ессенціалє Н, відзначалась також вірогідна корекція рівнів активності гамма-глутамілтрансамінази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та лужної фосфатази, що може бути доказом гепатопротекторної активності досліджуваного препарату. Одержані результати біохімічних і морфологічних досліджень цілком узгоджуються між собою.
За даних умов експерименту в щурів групи токсичного гепатиту була виявлена значна запальна реакція в капсулі печінки та вісцеральній очеревині, тоді як при застосуванні Ессенціалє Н вона спостерігалась у меншої кількості тварин і носила осередковий характер. У тварин групи, що отримувала Ессенціалє Н, ознаки жирової інфільтрації гепатоцитів спостерігалися в меншому ступені, переважали дрібні та середні ліпідні включення порівняно з тваринами групи токсичного гепатиту.
Результати дослідження фармакологічної ефективності Ессенціалє Н показали, що за даних умов експерименту він має чіткий гепатопротекторний ефект, який скоріш за все реалізується не тільки за рахунок мембраностабілізуючих властивостей фосфоліпідів, а й у результаті полегшення регенерації гепатоцитів.