Протизапальна активність комбінованого рослинного засобу «Панкрео-Плант»
pdf

Ключові слова

фітотерапія, протизапальна дія, карагеніновий набряк, зимозановий набряк

Анотація

Сучасні дослідження з вивчення фармакологічних ефектів лікарської рослинної сировини та її біологічно активних компонентів дають змогу обґрунтовано використовувати їх у розробці складних фітопрепаратів для фармакотерапії різних захворювань, зокрема, печінки. Такі препарати мають ряд відомих переваг перед синтетичними засобами. Широкий спектр фармакологічної дії дає можливість комплексно впливати на різні прояви патологій печінки, що також зменшує навантаження на хворий орган за рахунок зменшення кількості одночасного прийому декількох лікарських засобів.

Мета дослідження – експериментальне вивчення протизапальної активності комбінованого рослинного засобу «Панкрео-Плант».
Експерименти проводили на самцях і самках щурів вагою 180–200 г. Вивчення протизапального ефекту рослинного засобу «Панкрео-Плант» проводили на моделі карагенінового та зимозанового набряку лапи в щурів. Активність препаратів оцінювали за спроможністю знижувати набряк порівняно з групою контрольної патології.
У ході експерименту встановлено, що Панкрео-Плант виявляє найбільшу протизапальну активність у перші 2 год запалення, що підтверджує його високу антиліпооксигеназну активність. Слід зазначити, що за протизапальною дією в перші години гострого зимозанового запалення досліджуваний препарат перевищує активність диклофенаку натрію та відомого засобу кверцетину з доведеною антиліпооксигеназною активністю.
Засіб «Панкрео-Плант» у діапазоні доз 36–90 мг/кг виявляє протизапальну активність на моделі гострого карагенінового набряку. Обрано оптимальну дозу, яка становить 72 мг/кг. За умов зимозанового набряку підтверджено виразну протизапальну дію засобу «Панкрео-Плант» у дозі 72 мг/кг, яка в певні терміни експерименту перевищує ефективність референс-препаратів диклофенаку натрію та кверцетину. Саме цю дозу рекомендовано для подальших досліджень з вивчення фармакологічних ефектів досліджуваного фітозасобу за умов патології печінки різного генезу.

https://doi.org/10.33250/15.05.305
pdf