Порівняльний аналіз співвідношення «структура – токсичність» серед уперше синтезованих біометалевих дигідроксо-μ-біс(глюконато)дигерманатів(IV)

Анотація

Актуальність питання, що розглядається в статті, полягає в доцільності адекватного порівняльного аналізу результатів доклінічного дослідження токсикометричних характеристик потенційних лікарських засобів залежно від їхньої хімічної структури зі спробою визначення фармакофора сполуки – лідера в ряду цих сполук.

На етапі порівняльної експериментальної лікарської токсикометрії досліджено у форматі «структура – токсичність» низку вперше цілеспрямовано синтезованих координаційних сполук германію з різними біометалами (магнієм (Mg), манганом (Mn), кобальтом (Co), нікелем (Ni), купрумом (Cu), цинком (Zn), що розглядаються як потенційні лікувально-профілактичні засоби для фармакокорекції кисеньдефіцитних станів організму.

Мета дослідження – провести комплексний порівняльний аналіз співвідношення «структура – токсичність» уперше синтезованих біометалевих дигідроксо-μ-біс(глюконато)дигерманатів(IV) 3d-металів.

Дослідження виконано на статевозрілих мишах-самцях, які попередньо пройшли необхідні карантинні процедури з наступним дотриманням чинних вимог з біоетики.

У токсикометричному експерименті вивчали 6 уперше синтезованих біометалевих дигідроксо-μ-біс(глюконато)дигерманатів(IV) з різними есенціальними мікроелементами (Zn, Mn, Cu, Mg, Co, Ni) за умов одноразового внутрішньоочеревинного (в/о) введення в різних дозах. Усі сполуки, що досліджуються, є водорозчинними. Ступінь токсичності координаційних сполук германію з біометалами визначали за величинами середньосмертельних доз та їхніми довірчими границями. Водночас реєстрували клінічні прояви токсичної дії, а також встановлювали клас небезпеки кожної зі сполук.

Експериментально доведено різний ступінь токсичності всіх досліджених сполук. Так, зокрема встановлено, що найтоксичнішою сполукою є мідьвмісна, LD50 якої становить 25,8 (22 ÷ 30) мг/кг і відноситься до III класу небезпеки, тобто, «помірно токсичних», а найменш токсичною виявилася сполука, до складу якої входить Mg, оскільки величина LD50 складає >1580 мг/кг і є «практично нетоксичною» сполукою (V клас).

Ранжування координаційних сполук германію з різними біометалами на підставі отриманих токсикометричних даних за ступенем зменшення їхньої гострої токсичності (збільшенням величини LD50) має наступний вигляд: Cu > Ni > Zn > Co > Mn > Mg.

У статті розглядаються можливі механізми токсичної дії германійорганічних сполук залежно від мікроелементу, що входить до їхнього складу.