Вплив водорозчинної форми кверцетину на метаболізм оксиду азоту в серці щурів після хірургічної травми на тлі експериментального посттравматичного стресового розладу
pdf

Ключові слова

кверцетин
транскрипційні фактори
посттравматичний стресовий розлад
оксид азоту
нітрозативний стрес
серце

Анотація

Сигнальні шляхи NF-κB та Nrf2 відіграють ключову роль у регуляції системної запальної відповіді та оксидативно-нітрозативного стресу в серці ссавців. Модулятором цих транскрипційних факторів є кверцетин, але його вплив на метаболізм оксиду азоту (NO) за умов хірургічної травми та посттравматичного стресового розладу (ПТСР) досі залишається недостатньо вивченим.

Мета дослідження – з’ясувати вплив кверцетину на метаболізм оксиду азоту в серці щурів після хірургічної травми на тлі експериментального ПТСР.

У дослідженні використано 21 білого щура-самця лінії Вістар масою 210–230 г, яких було розподілено на 3 групи: 1 група – інтактні тварини (контроль І); щурам інших груп після виконання лапаротомії та відтворення одноразового тривалого стресу протягом 7 діб щоденно внутрішньошлунково (в/ш) через зонд вводили 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду («плацебо», контроль ІІ) або кверцетин (в/ш) у вигляді водорозчинного комплексу з полівінілпіролідоном (препарат «Корвітин», ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», Україна) у денній дозі 100 мг/кг.

Виявлено, що введення кверцетину за умов експерименту зменшувало загальну активність NOS
на 31,8 % (р < 0,01) порівняно з контролем ІІ. Застосування препарату спричиняло вірогідне зниження активності iNOS на 34,2 % (р < 0,001) щодо контролю ІІ. Водночас вміст пероксинітриту зменшувався на 22,0 % (р < 0,001).

Зроблено висновок, що водорозчинна форма кверцетину має кардіопротективний потенціал для застосування в терапії станів, які пов’язані з системною запальною відповіддю та нітрозативним стресом, зокрема при хірургічних травмах на тлі ПТСР.

https://doi.org/10.33250/18.04.273
pdf