Вплив похідного адамантану на експресію генів плівкоутворення P. Aeruginosa
pdf

Ключові слова

похідне адамантану, плівкоутворення, Pseudomonas aeruginosa, експресія генів

Анотація

Значне поширення резистентних штамів P. aeruginosa, здатність до плівкоутворення, складні регуляторні мережі формування біоплівок і багаточисельні фактори вірулентності потребують пошуку нових сполук і розробки препаратів, які здатні порушувати формування біоплівок.

Мета дослідження – вивчити експресію генів, що регулюють формування біоплівки P. aeruginosa за дії похідного адамантану.

Антибіоплівкову активність похідного адамантану АМ-166 щодо клінічного ізоляту P. aeruginosa досліджували в концентраціях 0,15 МІК, 0,5 МІК і 2,0 МІК методом сорбції генціанвіолету на структурах біоплівки. Виявлення генів algL, pslA, pelA, algD, algR, algU, mucA у штаму P. aeruginosa 449 проводили методом ПЛР з наступним розділенням продуктів ампліфікації в агарозному гелі. Вплив сполуки АМ-166 на транскрипційну активність генів досліджували методом 2–ΔΔСt за допомогою ПЛР у реальному часі.

Отримані результати дослідження свідчать, що сполука АМ-166 виявляє дозозалежний антибіоплівковий ефект щодо P. aeruginosa 449. Біомаса біоплівки за дії похідного адамантану в концентраціях 0,15 МІК, 0,5 МІК, 2,0 МІК зменшується на 22,8 %, 49,4 %, 62,9 % відповідно. За дії субінгібуючої концентрації АМ-166 відмічено збільшення рівня експресії генів плівкоутворення pelA, pslA, algD, algR і зниження експресії algU, algL, mucA (р < 0,05), що регулюють синтез альгінату, Pel- і Psl-полісахариду.

Таким чином, похідне адамантану 4-(адамантил-1)-1-(1-амінобутил) бензол проявляє інгібуючу активність щодо біоплівок P. aeruginosa, за його дії відмічено як підвищення, так і зниження рівня експресії генів, що регулюють синтез компонентів матриксу.

https://doi.org/10.33250/17.01.044
pdf